Проповедник, который проповедует в вере не полагается ни на одно из умений человеческих, но даже больше - игнорирует всю человеческую мудрость мастерства слова. Не говорю нарушает или нет, но его слово двигается независимо от правил, которые составил человек.
Скажу более прямо. Если ты, проповедник, прошел курсы по тому как строить проповедь, то ты мёртвый проповедник. Может это слишком категорично, но скажу по известному случаю из Евангелия: с таким грузом говорить в Духе, а не по мудрости человеческой как верблюду пролезть в игольное ушко.
Слово или дело в вере не имеют между собой различия. Сказать кому-то слово или сделать дело, а может даже и не сделать и не сказать, но всё под волей Бога - это равно как путь в Истине самого проповедника так и часть пути людей, с которыми он взаимодействует. Проповедник просто говорит и не знает о том что Бог через него передаёт, да и ему не надо этого знать - главное Бог знает, главное Бог действует, а сам проповедник безмятежен в Боге. Проповедник верой "знает", что не он знает, не он действует.. его в слове или деле вообще нет, потому что он полностью своё место уступает Богу.
Проповедник просто живёт и проповедует ли он в известном всем понимании обилия слов или молчит, работает или отдыхает - он исполняет волю Бога. Проповедник не считает себе проповедником и не из скромности, а потому так считать вообще нет смысла и держать себе это понимание. Существует лишь одна причина, чтобы держатся за свой статус проповедника и это тщеславие.
Пусть каждый проповедник испытает себя - готов ли он молчать когда Бог скажет на время или навсегда или будет держатся своей проповеди не взирая на волю Вседержителя. Проповедник ли знает лучше Бога что лучше.
Да, что лучше, а что хуже человек начал оценивать не взирая на Бога сразу же после принятия плода "познания добра-зла". Так напомню для тех, кто всё ещё думает, что человек действительно владеет таким свойством, что ничего не поменялось и человеку ничего не добавилось, а лишь отнялось. Поэтому оставьте вопрос о добре и зле Богу так, как и не было того греха. Ведь также и для этого Христос пришел, чтобы и следа от того греха не осталось. Но помним главную миссию Христа - сказать, что Царствие Божье приблизилось и больше того, Христос говорит, что оно внутри каждого.
Вот когда человек, а по данной теме, конкретно проповедник очистится от себя, тогда проявит своей жизнью Царствие Божье, тогда потекут реки воды живой из него, как сказал Христос самарянке.
Именно поэтому доверие Богу даст Богу действовать, очистит человека. Именно так человек станет носителем Бога как и было изначально Богом задумано в природе человек. Ничего своего - только Бог. Ведь Самого Бога достаточно... но лукавое сердце человека дальше ищет, больше ищет и вне Бога, ищет своего как тот сын, что забрал у Отца свою часть и пошел в мир (притча о блудном сыне).
Доверие Богу,
Царствие Божие
Придет Царствие Божие не приметным образом, и не скажут: вот, оно здесь, или: вот, там. Ибо вот, Царствие Божие внутрь вас есть. e-mail автора:dvrbg@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 3436 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
