Бог дал два уха, чтобы слушать,
Два глаза, чтобы в мир смотреть,
Лишь рот один, не только кушать,
Утешить друга и хвалу воспеть.
Будь скор услышать, стонет друг,
Утешь словами и отри слезу,
Лицо так засияет верой вдруг -
Руками ты развел его беду.
Порой и твой путь сложный,
(Ты был испытан снова Им),
Но станет для тебя возможным
И утешенье дать другим.
***
Тамара Федотова,
Усмань Липецкой области, Россия
Родилась в 1959 году в Липецкой области России. К Господу пришла своим необычным путем.
Двое взрослых детей.
В 2007 году Господь даровал утешение в стихах-песнях. Надеюсь, они затронут жаждущие сердца и обратят к Тому, Кто может утешить и исцелить. Всем благословений Божьих в жизни!
Прочитано 4963 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
