Господь, молю тебе за Україну,
Спаси її, і витягни з пітьми.
Ти бачиш, скільки люду гине,
Такого не було й під час війни.
Заполонили неньку Україну,
Наркотики, горілка, всякий бруд.
І людські душі, наче ті руїни,
В погибель, в яму темну йдуть.
І молодь наша тоне у роспусті
Від роскоші і надлишку грошей.
Усього досить, тільки в серці пусто,
"Гріха давай!" - кричать. "Іще, іще!"
Як боляче на все уце дивитись;
Про Бога навіть слухать не хотять
І зостається тільки нам молитись,
І день і ніч до Тебе нам взивать.
О, наш Господь! Ти вразуми нещасних,
І зупини гріха бридкий потік.
Відкрий Ти людські очі на прекрасне,
Від рук Твоїх іще ніхто не втік.
Постав перед Собою на коліна,
І приведи усіх до каяття.
Відкрий, Владико, що в Тобі спасіння,
Бо як без Тебе, то вже не життя.
Без тебе можна день свій проживати,
І в суїті бродить туди-сюди.
Але без Тебе страшно помирати,
І в пеклі залишатись назавжди.
Господь, молю, й за всіх благаю,
Ти душі ції грішні вразуми.
А ми Тебе усі благословляєм,
Кого Ти визволив із царства тьми.
|
