Пролетів, як стріла іще один рік,
Зостався він знову в минулому.
На рік скоротився і наш людський вік,
За минулим ми трохи сумуємо.
Сумуєм, бо старість приходить до нас,
Наближається так безупинно,
Крок за кроком, за часом знов час,
Не зупиниться ні на хвилину.
Дні проходять,а тіло старіє у нас,
А душа завжди є молодою,
Не бере її старість,не бере її час,
Рветься в небо, нема їй спокою.
Там у небі не буде років,
Буде вічність там нескінченна.
Хіба є хто такий, щоб туди не хотів-
В край, де спокій і радість безмежна.
Бог дає нам ще час, щоб покаялись ми,
Щоб гріхи ми свої вже зоставили
І щоб вирвались ми із тенет сатани,
Що на кожному кроці розставлені.
То ж лишимо в минулому році гріхи,
В рік Новий ми війдемо оновлені,
Щоб сіяли, як сонце, як в небі зірки
Наші душі й серця, безумовно.
Коли прийде Спаситель на землю ізнов,
Ми зустрінем Його, щоб піднятись
В край небесний, туди, де панує любов,
Мир,і щастя, і радість, і святість.
|