Я живу в Твоїй тиші, попри всі негаразди,
Попри дивні сюрпризи життя,
Я живу в Твоїй тиші , і я житиму завжди
В серці маю такі відчуття…
Я іду і не гнуся, бо я донька Хрестова,
Сила Божа в мені пророста,
Хоч я десь і спіткнуся, та я миттю здорова,
Бо Тебе прославляють вуста!
Твоя слава безмежна, не вміщає свідомість
Все що Ти в цьому світі створив
І хай скаже хто-небудь, що життя – випадковість,
А не Ти нам дорогу відкрив.
Ти будуєш нам Царство, не людське, якесь інше
Від якого тріпоче душа,
Хоч ми любимо Бога, та Він любить нас більше,
І про це я пишу вам вірша.
Він вінчає любов’ю, І ти радий безмежно
Коли входиш в присутність небес,
Він дає тобі ніжність, якось так, обережно,
Одягає для Божих чудес!
Цю святу одежину я жадаю щоденно,
Щоб творити Господній політ,
Щоб нести Боже світло, там де важко і темно,
Щоб любов’ю запалювать світ.
О, мій Господе милий, як же солодко знати,
Що ти змінюєш долю мою,
Відчувати підтримку, і надію плекати,
І отримувать милість Твою!
|