Євангельська пісня, ти – чудо від Бога,
Ти – радість людині, ти – диво душі.
Ти – втіха й розрада, в тобі є порада
Від Духа Святого, від Бога згори.
Ти серце втішаєш, ти відповідь маєш,
Натхненна від Бога, неначе єлей.
Ти руки єднаєш, ти душі зціляєш,
Навчаєш любити і світло несеш.
В знемозі ти – сила, в печалі – розрада,
У смутку – потіха, ти – радість в журбі.
У тюрми влітаєш – серця оживляєш,
Пробуджуєш совість, сумління людське.
Зневіру руйнуєш, а віру даруєш,
Бажання міняєш, будуєш нове.
Євангельська пісня, євангельська пісня,
Євангельська пісня. – Навіки живе!
До неба я рвуся, там з Богом зіллюся,
І з хором небесним прославлю Творця,
За хрест, за спасіння, за кров, за терпіння,
За милість, за ласку, за пісню нову!
А поки в дорозі – втішаюся в Бозі,
Співаю, як вмію, для Нього пісні.
В них дивная сила! Знайти де мірила?
Не змірять фізично. Ті зміни в душі!
Прямуй по дорозі із піснею в Бозі,
І будеш щасливий, до неба дійдеш.
Співай, як читаєш, живи – як співаєш,
І будеш щасливий, до неба дійдеш!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не будет так всегда. - Тамара Локшина Так уж устроен человек... Все мы, живём прошлым. Нам дороги воспоминания, связывающие нас с отдельными отрезками времени. Мы охотно всматриваемся в прошлое, задумчиво смотрящие на нас со страниц фотоальбомов... даже настоящее не настолько существенно, потому, что мгновение спустя оно, настоящее, размеренно ложится на полки хранилищ прошлого. Стоит согласиться, что с прошлым мы связаны теснее, чем с настоящим или будущим. А там, где мы уже были, нам намного уютней и надёжней. Но не смотря на это, Бог хочет, чтобы каждый из нас жил верою в надежде на будущее.
